Згуртовані, дружні, віддані роботі, професіонали своєї справи, вони щодня біжать на роботу, аби заклад, в якому вони працюють, функціонував як єдиний злагоджений механізм.
1 квітня санаторію «Лісова пісня» виповнилося 50 років. За цей час там змінилося не одне покоління працівників: молодими на початку 1970-х років прийшли сюди лікарі, медсестри, обслуговуючий персонал, а тепер тут працюють їхні внуки.
І коли старше покоління працівників – це неоціненний досвід, мудрість, то молодь – це майбутнє, новаторство та завзяття!
З нагоди ювілею закладу про свою роботу та трудові будні – з вуст його молодих працівників.
Оксана Бегеза, завідувачка відділу маркетингу
- В санаторії працюю з 2013 року, а в відділі маркетингу – з 2017 року. Основне завдання відділу – координувати роботу з наповнення санаторію відпочивальниками, тримати зв’язки із різними структурами по всій Україні – соціальним захистом населення, Фондом соціального страхування, займаємося бронюванням місць, рекламою та популяризацією закладу.
Для мене робота в санаторії - це дуже відповідальна справа, адже щодня доводиться відповідати на сотні дзвінків людей, кожному роз’яснити про умови проживання та лікування, які є процедури, яке харчування та переконати., щоб людина обрала для лікування та оздоровлення сааме наш санаторій. А ще - ми перші, до кого приходять наші відпочивальники при поселенні, і з кожним потрібно знайти спільну мову, бути ввічливими та толерантними. В останній рік, в умовах карантинних обмежень, в середньому за день можуть приїжджати в санаторій по 10-15 людей, в літньо-осінній сезон доводиться заселяти навіть по 50-70 осіб.
Вірю, що зрештою, пандемія відступить і люди поїдуть до нас не лише відновити своє здоров'я, а й просто відпочити на березі нашого прекрасного озера, вдихнути запах чистого хвойного повітря та оцінити, що відпочинок у нас не поступається закордонним курортам.
Олена Іванюк, завідувачка загольнотерапевтичного відділення та нейрореабілітації
- В «Лісовій пісні» я працюю з 2007 року. Народилася і все життя проживала тут, в селі Гаївка, де розташована наша волинська здравниця. І для мене це не просто місце роботи, а своєрідна домівка.
Займатися лікарською справою також мріяла ще з дитинства, бо ще будучи в «жовтенятках» носилася із червонною медичною сумкою з білим хрестом.
До нашого санаторію приїжджає дуже багато людей з усієї України на відновне лікування та реабілітацію, які пережили інсульти, після черепно-мозкових травм, транзитоно-ішемічної атаки, після операцій з видалення грижі на хребті…
Ми уважно вивчаємо кожен конкретний випадок, оцінюємо стан хворого (ступінь обмеження рухів, втрату пам'яті, інші розлади). Находимо індивідуальний підхід до кожного пацієнта. Основний метод реабілітації післяінсультних пацієнтів з порушенням рухів – це лікувальна фізкультура, розробка паретичних кінцівок. Ми підбираємо фізіотерапевтичні процедури, зважаючи на супутні патології, потреби та вимоги пацієнтів, їхні можливості. Люди їдуть до нас на лікування не лише за путівками, а й за власні кошти.
Щиро радію, коли вдається допомогти людям, і вони їдуть від нас сповнені сил та оптимізму, з хорошим настроєм, бо здоров'я – це найцінніше, що ми мамо.
Петро Лопошук, завідувач відділення кардіо-пульмонарної реабілітації (цукровий діабет)
- Працюю в санаторії третій рік. В медицину пішов за своєю мамою-лікаркою – Тетяною Володимирівною Лопошук, яка з 1995 року працює кардіологом в санаторії, а потім очолила лікувально-діагностичне відділення.
А в санаторій «Лісова пісня» перейшов працювати тому, що тут є перспективи професійного розвитку, для чого керівництво надає усі можливості: навчатись на різних курсах, бувати на конференціях. Тобто для нас, молодих спеціалістів, відчинені усі двері. Спілкуючись зі своїми колегами, одногрупниками, чуєш, що ті заклади, в яких вони працюють, не завжди надають такі можливості своїм лікарям.
В день доводиться приймати різну кількість пацієнтів, кожен з них звертається зі своїми хворобами та проблемами. Влітку, звісно, людей в рази більше. Кожен лікар в санаторії є реабілітологом, тому він може вести пацієнтів з хворобами не лише за спеціальністю. Протягом 24 днів перебування кожної людини в санаторії стежимо за динамікою її здоров’я, назначаємо та коригуємо процедури, призначаємо медикаментозне лікування.
Буває, що на лікування та реабілітацію до нас приїжджають навіть із-за кордону, бо переконані, що наша медична реабілітація нічим не поступається закордонній.
Світлана Хорунжа, медична сестра лікувального відділення
- Наш санаторій, я вважаю, є найкращим. Мені дуже подобається працювати у цій сфері, де є постійне спілкування з людьми, цікаві зустрічі, гарний колектив. Окрім того, мої мама та бабуся також працювали у сфері медицини. Після завершення навчання у Ковельському медичному коледжі я прийшла сюди працювати майже три роки тому, бо допомагати людям, допомагати їм відновлюватися після важких хвороб чи травм – сьогодні модно і престижно.
Дуже багато людей приходить до нас на лікувально-оздоровчі процедури, до кожного треба знайти підхід,
Окрім того, я займаюся й культурно-масовою роботою в санаторії, працюючи у відділенні культури, де організовую дискотеки, займаюсь музичним оформленням різних культурно-масових заходів, показуємо кінофільми. Це моє хобі.
Я щаслива, що є частиною такого потужного колективу.
